Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Наталія Тітійова — координаторка проєкту «Адвокаційна підтримка внутрішньо переміщених жінок у Львівській області» у Жовківській громаді, громадська активістка та ВПО з 2014 року.

Як ви долучилися до проєкту і яку роль відіграли у його реалізації в громаді?

Я вже раніше брала участь у заходах «Жіночих перспектив». Я поділяю їхню місію підтримки жінок, тому, коли у 2022 році мені запропонували стати координаторкою проєкту «Адвокаційна підтримка внутрішньо переміщених жінок у Львівській області» в Жовківській громаді, я охоче долучилася.

Від початку ми зосередилися на створенні безпечного простору для жінок-ВПО — проводили творчі зустрічі, перегляди фільмів, освітні та просвітницькі події, які допомагали жінкам знайомитися, спілкуватися та адаптовуватися до нового середовища. У 2023–2024 роках спектр діяльності значно розширився: з’явилися тренінги з адвокації та фінансової грамотності, лекції з протидії торгівлі людьми, а також арттерапевтичні заняття.

Особливо важливою стала ініціатива 2024 року — групи взаємопідтримки, які ми проводили разом з художницею Оленою Корольовою, яка перемістилася до громади з Харкова. Заняття поєднували різні техніки малювання (гуаш, акрил, кава) з неформальним спілкуванням. Це дало змогу створити атмосферу довіри, де жінки могли розкриватися, ділитися переживаннями та відновлювати ресурс. На одній з таких зустрічей відбулася презентація виставки творчих робіт майстринь зі східних регіонів України під назвою «Руками створена краса». На виставці були представлені мальовничі роботи Олени Корольової з Харкова, декоративний розпис дощечок Ксенії Бабушкіної, також з Харкова, ляльки-мотанки Надії Пшеничнюк зі Слов’янська та українські вишивки Оксани Кохан із села Верхньокам’янське Донецької області. Завдяки виставці майстрині отримали можливість не лише продемонструвати свої роботи, але й самореалізуватися у творчості.

Які зміни ви помітили серед жінок-учасниць проєкту?

Завдяки участі в проєкті жінки стали більш впевненими, відкритими та соціально активними. Якщо у 2022 році багато з них почувалися ізольовано й невпевнено, то з часом — через спільні зустрічі, підтримку та нові знайомства — вони почали розкриватися, знаходити однодумиць і ресурс для подолання труднощів. Важливу роль відіграли тренінги, які підвищили рівень обізнаності з фінансових та соціальних тем, і мотивували жінок ініціювати нові заходи.

Чи є історія, яка вас особливо надихнула?

Особливо мене надихнула історія Олени Корольової, яка відкрила в собі талант до малювання вже після переїзду. Вона починала з розмальовок по номерах, а згодом уже вела арттерапевтичні заняття, стала наставницею для інших жінок й активною учасницею Ради з питань ВПО. Її особисте зростання — це приклад того, як творчість і підтримка можуть перетворити кризу на точку розвитку.

Як участь у проєкті вплинула на вас особисто?

Проєкт дав мені можливість професійно вирости — від активістки до координаторки. Це вимагало нових знань, відповідальності та навичок, зокрема в організації заходів та комунікації з громадою. Я багато навчалася, щоб бути ефективною в цій ролі.

Особливо важливо для мене було підтримати інших жінок, бо я сама є ВПО з 2014 року й добре пам’ятаю, як важко починати життя заново без підтримки. Саме тому, коли у 2022 році до громади приїхали інші ВПО, я мала сильну внутрішню мотивацію допомагати — консультувала, волонтерила та підтримувала емоційно.

Результатом цієї роботи стало створення Ради з питань ВПО — органу, який я очолюю з моменту його заснування в січні 2024 року. Його створення було складним і тривало понад пів року, але стало можливим завдяки ресурсу, отриманому в межах проєкту. Тепер Рада — це реальний інструмент впливу, який дозволяє доносити потреби ВПО до влади та ініціювати важливі зміни.

Цей проєкт дав мені не лише досвід і знання, а й відчуття внутрішньої сили для підтримки інших та участі в системних трансформаціях.

Як проєкт вплинув на ставлення громади до жінок-ВПО і які нові ініціативи з’явилися?

Після реалізації проєкту ставлення громади до жінок-ВПО суттєво змінилося — з’явилося більше довіри, відкритості та взаєморозуміння. Якщо спочатку жінки почувалися насторожено й ізольовано, то з часом вони стали більш впевненими й активно брали участь у житті громади. Тепер їх сприймають як повноцінну частину спільноти, що видно навіть у дрібницях — у вітаннях, спілкуванні в бібліотеці, участі в заходах.

Проєкт дав поштовх до кількох важливих ініціатив. Попри завершення проєкту, групи взаємопідтримки продовжують діяти. Значну роль відіграла й Рада з питань ВПО, яка активно впливає на місцеву політику, ініціює зміни до програм соціального захисту та консультує ВПО щодо їх прав і можливостей.

Також вдалося зробити жінок-ВПО більш видимими — громада краще розуміє їхні потреби й потенціал. Ще одним результатом стало створення механізму постановки на чергу для отримання житла, що допомогло зафіксувати реальні потреби громади. 

Публікацію створено в межах проєкту «Трансформаційні підходи для досягнення гендерної рівності в Україні», який реалізується ООН Жінки в Україні за фінансової підтримки уряду Швеції та у співпраці з Офісом Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.