Ірина Перів — 26-річна фахівчиня з права, аспірантка та викладачка Інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка». У цьому інтерв’ю вона розповідає про мотивацію працювати із захистом прав жінок-ВПО та власний досвід.

Що привернуло вас до Центру «Жіночі перспективи» та його діяльності? Як ви стали частиною проєкту «Адвокаційна підтримка внутрішньо переміщених жінок у Львівській області» організованого Центром? 

Мене завжди цікавила гендерна рівність, ще зі школи. В університеті це захоплення переросло в наукову діяльність, і я вперше зіткнулася з дослідженнями про гендерну рівність, яке проводилося Центром «Жіночі перспективи». Згодом я почала слідкувати за їхньою діяльністю у Фейсбук і мріяла працювати там. Моя співпраця почалася з волонтерства у шелтері для жінок, після чого я приєдналася до проєкту «Адвокаційна підтримка внутрішньо переміщених жінок у Львівській області» як правозахисниця. У межах співпраці з Центром «Жіночі перспективи» я надаю первинну правову допомогу внутрішньо переміщеним жінкам у Львівській області.

Яка основна місія та ціль проєкту в контексті правової допомоги жінкам-ВПО?

Основна місія проєкту — забезпечення правової допомоги жінкам-ВПО, які залишили свої домівки. Проєкт спрямований на те, щоб допомогти їм подолати виклики, пов’язані з втратою документів, майна, а також сприяти реалізації їхніх прав. Правнича допомога починається з первинної консультації, де визначаються основні проблеми, і, якщо потрібно, клієнток направляють до суду або інших інстанцій для подальших дій.

З якими основними викликами в правничій сфері зустрічаються жінки-ВПО?

Жінки-ВПО зустрічаються з різноманітними викликами, зокрема відновлення документів, питання виплат соціальної допомоги та компенсації за втрачене майно на окупованих територіях. Часто виникають ситуації з розлученнями, спадковими справами та домашнім насильством. Булінг дітей через мовні відмінності також є поширеною проблемою. Деякі жінки потребували допомоги в питаннях перетину кордону, опікунства над постраждалими родичами та вивезення дітей із зон бойових дій. Також трапляються труднощі з переселенням до гуртожитків і відкриттям власної справи (ФОП).

Одним з прикладів успішної допомоги стала історія жінки-ВПО, яка звернулася через втрату паспорта та інших важливих документів під час евакуації. Це ускладнювало отримання соціальної виплати та допомоги. До того ж без документів жінка не могла знайти роботу. Команда проєкту надала їй правничу підтримку, допомогла скласти додаткові запити та заяви до відповідних органів. Завдяки цим зусиллям жінка змогла відновити паспорт, що дозволило їй оформити соціальні виплати та подати документи на компенсацію за втрачене майно.

Який вплив цей проєкт має на вашу кар’єру та особистий розвиток? Чи відчуваєте ви, що він допоміг вам реалізувати свої професійні мрії?

Цей проєкт став для мене знаковим, адже це був мій перший правничий досвід. Завдяки консультаціям вдалося допомогти багатьом жінкам у складних життєвих ситуаціях. Проєкт прийшов у моє життя в момент, коли я вирішила стати правозахисницею і допомагати жінкам захищати їхні права. Моя мрія —  допомагати жінкам — здійснилася.

Також важливим аспектом стала неймовірна співпраця з громадами, де жінки-ВПО та місцеві жителі об’єдналися. Цей проєкт не лише допоміг побудувати правові ініціативи, але й створив мережу підтримки, яка, на мою думку, триватиме навіть після завершення проєкту. Проєкт став поштовхом для мого розвитку, і я з гордістю можу сказати, що завдяки йому я стала тією фахівчинею, діяльність якої спрямовано саме на захист прав жінок.

Публікацію створено в межах проєкту «Трансформаційні підходи для досягнення гендерної рівності в Україні», який реалізується ООН Жінки в Україні за фінансової підтримки уряду Швеції та у співпраці з Офісом Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.