Завдяки квотам, передбачених новим Виборчим кодексом, на місцевих виборах 2020 року до рад різних рівнів в Україні пройшло від 20 до 34 відсотків жінок. Та попри ці показники, жінки все ще недостатньо представлені у керівних органах політичних партій. А це означає, що вони не впливають чи мало впливають на формування та розвиток політичної партії та порядок денний її роботи і не беруть участі в ухваленні ключових партійних рішень. Про це свідчать результати дослідження, яке організувала громадська організація “Центр “Жіночі перспективи”. Результати дослідження представили під час круглого столу “Участь жінок у прийнятті рішень у політичних партіях: тенденції та виклики”. Круглий організовує ГО “Центр “Жіночі перспективи” в рамках проєкту: “Гендер для демократії: посилення гендерної справедливості в Грузії, Україні та Данії” за фінансової підтримки КВІНФО. Основна мета проєкту – посилення ролі жінок на різних рівнях прийняття рішень, заохочення  брати активну участь у політичній та економічній діяльності, впровадження гендерних підходів в роботі органів влади, подолання гендерних стереотипів.

“Гендерна рівність – це один з основних принципів діяльності, зокрема й політичної, який має бути базовою цінністю. Нам було важливо дослідити на скільки політикині залучені до партійної діяльності та розвитку, беруть участь в управлінських процесах чи залучені до ухвалення ключових рішень. А також те, наскільки партії самі імплементують національні стратегії з досягнення гендерної рівності чи створюють умови для просування жінок в середині політичних партій тощо, – зазначила під час круглого столу співзасновниця ГО “Центр “Жіночі перспективи” Ірина Трохим. – Партійки часто долучені до рутинної роботи партій, проте мало обізнані з процесами прийняття рішень в політичних партіях, структурою та виборчими процесами всередині. Це потрібно змінювати”. 

За результатами дослідження виокремили такі проблеми: партії не працюють із партійками/цями у міжвиборчий період; в осередках рішення приймаються одноосібно; відсутні механізми оцінки результатів партійної діяльності; жінки не достатньо представлені у політрадах партій, а, отже, мало впливають на прийняття рішень у партіях

За підсумками проведеного дослідження також представили рекомендації для партій. Це – запровадження гендерних квот при формуванні керівних органів партій; здійснення партійної діяльності у міжвиборчий період; підвищення обізнаності партійок із установчими та регламентуючими документами партій; підтримка «жіночих крил» та їхня обов’язкова  представленість в керівних органах партій. 

“Зміни в політиці повинні розпочинатись зі змін в структурі політичних партій як інструментів демократичного суспільства. Членкиням політичних партій варто ініціювати розширення методів і шляхів залучення їх до процесів прийняття рішень в партії. Про роботу політичних партій потрібно думати не тільки під час виборчих кампаній, а постійно тримати на контроль її діяльність і брати активну участь у всіх внутрішніх процесах”, – наголосила аналітикиня Іванна Фединчук.

Під час круглого столу експертки та місцеві депутатки обговорювали й проблеми, з якими стикаються політикині в повсякденній політичній роботі. Про виклики розповіла Аліна Коваль, депутатка Хмельницької обласної ради. На системні перешкоди в просуванні жінок до прийняття рішень на різних рівнях звернула увагу Анастасія Ярова, депутатка Хмельницької міської ради. Серед викликів та перешкод називали розрив в оплаті праці, високу завантаженість репродуктивною, неоплачуваною працею. Ще один вагомий виклик – ухвалена у січні 2023 року постанова Кабінету міністрів України №69, яка передбачає перелік посадових осіб, які можуть перетинати державний кордон тільки на підставі відповідних рішень про службові відрядження. 

“Дане обмеження робить депутатську діяльність для жінок ще менш привабливою. Гендерні ролі, що виконують жінки зокрема по догляду за дітьми, змушують депутаток робити вибір на користь мобільності та безпеки своїх дітей” – зауважували представниці депутатського корпусу Хмельницької обласної та міської рад. 

Додамо, за рік від 10% до 20% депутаток місцевих рад склали свої повноваження саме через дію цієї постанови. Адвокаційні зусилля самих депутаток, активісток з громадського сектору поки не дали результату. 

Довідка:

Дослідження організоване ГО “Центр “Жіночі перспективи” в рамках проєкту: “Гендер для демократії: посилення гендерної справедливості в Грузії, Україні та Данії” за фінансової підтримки КВІНФО. Дослідження складалося з двох частин: 1. Аналіз законодавство України та статутних документів основних політичних партій України, зокрема тих, які представлені у Верховній Раді України щодо сприяння чи перешкод для розвитку жіночого лідерства в рамках статутної діяльності політичних партій; 2. Глибинні інтерв’ю з партійками щодо участі у функціонуванні партій, зокрема на етапі ухвалення рішень. Польовий етап дослідження тривав у 2023 році.