Ліана Шимоняк — дитяча психологиня центру ментального здоров’я у дитячій лікарні святого Миколая та дитяча психологиня проєкту «Адвокаційна підтримка внутрішньо переміщених жінок у Львівській області», який реалізовує Центр «Жіночі перспективи». У межах цього проєкту вона допомагає дітям-ВПО долати стрес, адаптуватися до нових умов та стабілізувати їхній емоційний стан.

Які психологічні та емоційні труднощі найчастіше виникають у дітей після вимушеного переміщення?

Найбільш поширеною є проблема адаптації. Діти не лише змінюють місце проживання, але й потрапляють у нове середовище з іншою мовою, культурою та менталітетом, що часто призводить до конфліктів. Наприклад, російськомовні діти можуть відчувати себе «чужими» в україномовних громадах, що значно ускладнює їхню адаптацію та спілкування. Це впливає і на навчання: в стресових умовах мозок значно знижує свої когнітивні здібності, тож діти можуть відчувати труднощі із засвоєнням навчального матеріалу.

Як впливає на дітей досвід їхніх матерів, які самі переживають стрес і труднощі, пов’язані з вимушеним переміщенням?

Матері є для дітей найважливішим джерелом підтримки. Однак, коли самі матері перебувають у стресі або травмовані, вони часто не мають достатнього ресурсу, щоб емоційно підтримувати дитину. Це призводить до того, що дитина також починає відчувати нестабільність і тривожність. Наприклад, у складних умовах діти стають або агресивними, або апатичними, залежно від темпераменту. Часто виникають проблеми з депресією або самоушкоджувальною поведінкою, оскільки дитина не знаходить надійної опори для адаптації в новому соціумі.

Як ви допомагаєте дітям-ВПО адаптуватися до нових умов життя та подолати стрес?

Створення безпечного простору — це основа. Діти знають, що в моєму кабінеті їх не осудять, і вони можуть висловлювати свої почуття й думки без страху. Така атмосфера сприяє тому, що діти починають сприймати зустрічі як відпочинок. Ми працюємо над тим, щоб навчити дітей звертати увагу на свої емоції, розуміти причини та проживати ці емоції екологічно, не накопичуючи їх. Наприклад, ми розбираємо, як безпечно проживати агресію чи тривогу, не завдаючи шкоди собі та іншим.

Які методи ви використовуєте, щоб допомогти дітям справлятися з почуттями страху, тривоги або нестабільності?

Методи підбираються індивідуально, залежно від віку та темпераменту дитини. Для молодших дітей ефективними є ігрові методи та піскова терапія, яка заспокоює та допомагає уникати когнітивних бар’єрів. З підлітками ми використовуємо метафоричні карти для роботи з емоціями. А дітям, які схильні до аналітичного мислення, підходить метод умовиводів Сократа, щоб самостійно доходити до важливих для себе висновків.

Які рекомендації ви даєте батькам для підтримки психологічного комфорту дітей у нових умовах?

Найперше — дотримання рутинних дій: підйом, навчання, домашні обов’язки, фізична активність. Важливо, щоб діти залучалися до місцевого соціуму — спілкувалися з однолітками, відвідували місцеві школи. Обмеження гаджетів і заохочення до хобі є ключовими для підтримки емоційної стабільності. Крім того, фізичний контакт, як-от обійми та тілесне спілкування, забезпечують дітям відчуття безпеки. Ще один важливий аспект — це чесність у спілкуванні з дітьми. Якщо виникають питання, важливо відповідати на них правдиво, адаптуючи відповідь до віку дитини. Важливо не забувати про позитив. Позитивні емоції — це те паливо, яке дає сили рухатися вперед. Спільні радісні моменти не лише знімають напругу, але й зміцнюють стосунки між батьками та дітьми.

Щоб отримати дитячу психологічну підтримку у форматі консультації звертайтеся за телефоном +380676740770.

Публікацію створено в межах проєкту «Трансформаційні підходи для досягнення гендерної рівності в Україні», який реалізується ООН Жінки в Україні за фінансової підтримки уряду Швеції та у співпраці з Офісом Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.