Презентуємо заключні результати дослідження, проведеного в межах проєкту “Адвокаційна підтримка внутрішньо переміщених жінок у західних областях України”. 

Польовий етап дослідження (збір інформації) тривав з 19 квітня по 08 травня 2023. Опитування проводили кількісним методом серед жінок ВПО західних областей України та місцевих мешканок вразливих категорій. Вибіркова сукупність складає 2426 осіб, з них внутрішньо переміщених жінок 1442 та місцевих мешканок вразливих категорій 984 осіб.

Похибка вибірки не перевищує 5% (без дизайн-ефекту)  з ймовірністю 0,95. Дослідження відбувалось у 19 громадах  4-х областей Західної України 

Згідно з отриманими результатами дослідження, наміри жінок залишитися в громадах на триваліший час майже не змінилися з попередніми даними. Коливання спостерігаються в межах 5 %. 

Водночас зросла кількість осіб, які планують залишитися в громаді на триваліший час. Лідерами серед таких громад були і залишаються місто Рівне, Дубенська, Моршинська, Бережанська територіальні громади, які є комфортними для проживання.

Також є громади, з яких великий відсоток жінок планує виїхати. Зокрема, до цієї категорії увійшла Підволочиська територіальна громада, де не планує залишитися кожна 3-я жінка. Але на попередніх етапах цей показник був вищий і так думала кожна 2-а жінка. А от у Здолбунівській і Березнівській громадах інша ситуація, адже кількість внутрішньо переміщених жінок, які не бажають залишитися у громаді значно зросла за останні півроку. Це має бути певним сигналом для керівництва цих громад.

За час реалізації проекту з адвокаційної підтримки, загалом емоційний стан жінок у громадах покращився в середньому на 42 %. До прикладу, у Красилівській громаді майже кожна жінка відзначила позитивні зміни емоційного стану за останні півроку. Але є 3 громади, де емоційний стан внутрішньо переміщених жінок не покращився, а навіть, погіршився. Це Підволочиська, Здолбунівська територіальні громади та місто Хмельницький.

Різна ситуація спостерігається в областях з працевлаштуванням. Покращилася ситуація у жінок Львівської, Тернопільської та Хмельницької областей, серед яких Хмельницька область є лідером. Проте, у Рівненській області ситуація погіршилася.

На попередніх етапах опитування більшість жінок не могли відповісти, чи бажають вони змінити власну професію або перекваліфікуватися. Але такі зміни відбулися за останні півроку і лідером серед таких громад є Красилівська, де 64 % жінок зазначили, що бажання перекваліфікуватися з’явилося і вони вже, навіть, зробили перші кроки у цьому напрямку. Також до п’ятірки лідерів увійшли Городоцька, Здолбунівська, Копичинецька територіальні громади та місто Тернопіль. 

В окремих громадах є великий відсоток жінок, які не мають бажання змінювати кваліфікацію. Це може свідчити, що там непривабливий місцевий ринок праці; або ж про те, що на місцевому ринку праці жінки можуть отримати роботу і гідну зарплату з тією кваліфікацією, яка у них вже є; або жінки мають можливість дистанційно працювати за попереднім місцем праці. Серед таких громад із значним відривом вирізнилися Клеванська, Бібрська та Мурованська.

Є лідери серед громад, де внутрішньо переміщені жінки працюють хочуть відкрити власну справу або вже її відкрили.  Такі результати можна аргументувати активною діяльністю громадських організацій та ефективністю різноманітних заходів, які відбуваються у громаді та створюють сприятливе середовище. 

Досліджуючи зміни в інформуванні про події, виявлено, що в усіх громадах спостерігається позитивний приріст. Це свідчить про покращення умов та докладання зусиль з боку місцевого самоврядування та громадських організацій. Найбільш позитивна динаміка спостерігається у восьми громадах, лідером є Мурованська ТГ, там 91% жінок ВПО відчули покращення. 

Проживши певний час в громаді, жінки ВПО так чи інакше починають пристосовуватись до нових умов та інтегруватися в середовище проживання. У Підволочиській та Красилівській громадах найбільша частка опитаних представниць ВПО , яким вдалося соціалізуватися. Прикметно, що Красилівська громада є лідером покращень з емоційного стану, а також працевлаштування та бажання перекваліфікуватися.

Також представниці ВПО зазначають про позитивні зміни стосовно доступу як до медичних послуг, так  до гуртків, навчальних курсів, спортивних секцій. В усіх громадах спостерігається позитивний приріст, проте найбільше в Підволочиській, Красилівській, Копичинецькій громадах (доступ до навчальних курсів) та Бережанська, Красилівська, Рудківська та Золотопотіцька – лідери змін щодо покращення доступу до медичних послуг.

Довідка:

Проєкт «Адвокаційна підтримка внутрішньо переміщених жінок в західних областях України» впроваджується Центром «Жіночі перспективи» за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF), гнучкого і оперативного інструменту фінансування, що підтримує якісні заходи для підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використання ключових можливостей миробудівництва.

WPHF надає термінове фінансування місцевим жіночим організаціям громадянського суспільства (ОГС) в Україні та Молдові. За технічної підтримки структури ООН Жінки WPHF фінансує жіночі організації та очолювані жінками ОГС для підтримки їх важливої на передовій діяльності, надання термінової гуманітарної допомоги жінкам-біженкам та внутрішньо переміщеним особам (ВПО), а також для захисту жінок та дівчат від сексуального та гендерно зумовленого насильства.

“Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF), але це не означає, що висловлені в ній погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об’єднаних Націй”.