Завдяки квотам, що передбачені новим Виборчим кодексом України, на місцевих виборах 2020 року до рад різних рівнів пройшло від 20 до 34 відсотків жінок. Та попри ці показники, жінки все ще недостатньо представлені у керівних органах політичних партій. А це означає, що вони не беруть участі у прийнятті ключових партійних рішень, не впливають (чи мало впливають) на формування і розвиток політичної партії та порядок денний її роботи. Місцеві осередки політичних партій, які очолюють переважно чоловіки, дуже формально ставилися до гендерної квоти у виборчих списках 2020 року. Тож були зафіксовані випадки відмови жінок (під примусом) від мандату після обрання. 

Розрив в оплаті праці, висока завантаженість репродуктивною, неоплачуваною працею — серед причин низької (порівняно з чоловіками) змагальності жінок за політичні посади. Партійки часто долучені до рутинної роботи партій, проте мало обізнані з процесами ухвалення партійних рішень, зі структурою і виборчими процесами всередині.

Презентуємо результати дослідження внутрішніх документів політичних партій України та опитування депутаток різних рівнів рад про доступ жінок до ухвалення рішень, яке реалізоване ГО «Центр “Жіночі перспективи”» у межах проєкту «Гендер для демократії: посилення гендерної справедливості в Грузії, Україні та Данії» у партнерстві з KVINFO за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.

Дослідження мало на меті виявити прогалини у роботі політичних партій та їх засадничих документах, що перешкоджають жінкам брати повноцінно участь на рівні ухвалення рішень; та виявити системні перешкоди, що не дозволяють політикиням активно брати участь в ухваленні рішень у політичних партіях.