Історія жіночого підприємництва в Україні — це історія сміливості та новаторства.

У 1880-х рр. розпочинається бум малого підприємництва. Та через те, що спершу торгівля зазвичай була в руках чоловіків, жінки були за межами економічних процесів. Але наприкінці 19 століття все більше жінок поступово долучаютьсяя до підприємництва, будуючи нову економічну реальність.

Важливе значення у становленні професійної комерційної діяльності жіноцтва відігравали товариства та спілки. Вони створювали просвітницькі осередки, де жінки могли отримати відповідні знання та навички. У 1900 році у Львові засновано першу українську жіночу промислову спілку «Труд», яка у той час була найбільшою у цілій Галичині.

При спілці працювали кравецька школа, робітня суконь та білизни, салон мод. Тут підтримували учениць після випуску, допомагаючи їм відкрити власні справи.

Очолювала цю організацію Герміна Шухевич (бабуся генерала УПА Романа Шухевича), керівниця товариства «Клуб Русинок».

Ще одне важливе товариство – «Народна торговля», яке заснував Василь Нагірний. Членкинями товариства було чимало жінок: Олександра Величковська, яка відкрила свою крамницю у Раві-Руській; Олена Левицька, заснувала власну хімічну фабрику, що виробляла засоби для догляду за взуттям.

Товариства давали поштовх українським жінкам займати різні бізнесові ніші. Найбільше підприємиці були представлені у кравецькій галузі. Однією з найвідоміших була Олександра Клосевич, яка продавала у своїй крамниці кравецькі вироби, куплені закордоном. Згодом вона відкрила курси крою за французькою методикою.

Підприємниці були активними в багатьох галузях. Катерина Криштальська та Антоніна Мурська відкрили у центрі Львова крамниці, що торгували продовольчими товарами. Клара Марковська керувала різьбярсько-каменярською фабрикою у Львові, фабрика Антоніни Мазуркевич з виробництва паперу для сигарет понад двадцять років була однією з найпопулярніших у Львові.

У сільській місцевості жінки також досягали успіху. Найпопулярнішими видами виробництва, де в джерелах зустрічаються власниці – це винокурні. Близько пів сотні жінок в Галичині очолювали ґуральні, броварні та млини.

Є згадки й про українок, які розпочали бізнес в інших частинах Австро-Угорської монархії. Сидонія Романчук відкрила відпочинковий пансіонат на узбережжі Адріатичного моря.

Ці та інші жінки стали справжніми піонерками у бізнесі. Їхній внесок у розвиток економіки та суспільства має велике значення для сучасності. І дозволяє не тільки оцінити рівень залучення жіноцтва до підприємницької діяльності наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., а й поставити питання про перегляд гендерних ролей в процесах економічної та соціальної історії.

Це відео ми створили до Форуму «Жіночий рух діє у всіх жінках», присвяченого 140-річчю Українського жіночого руху, щоб відзначити історію українського жіночого підприємництва, яке розпочалося понад століття тому.